АУСЛАУТ (нем. Auslaut - конец слова), исход слова, позиция звука или сочетания звуков в конце слова, характеризующаяся особыми фонетич. и фоно-морфологич. свойствами. Так, в рус. яз. звонкие согласные в А. оглушаются: ср. [рада], но [рат].
Смотреть больше слов в «Большой советской энциклопедии»
(нем. Auslaut — конец слова) исход слова, позиция звука или сочетания звуков в конце слова, характеризующаяся особыми фонетическими и фоно-морфо... смотреть
-а, ч. Кінець слова – останній компонент звукового вияву.
імен. чол. роду
аусла́ут (від нім. Auslaut – кінцевий звук, кінець слова) позиція звука або звукосполучення в кінці слова.
(нім., кінцевий звук, кінець слова) позиція звука або звукосполучення в кінці слова.
-а, ч. Кінець слова – останній компонент звукового вияву.
л.л. ауслаут (сөз аяғы)