ПАТОН

ПАТОН Евгений Оскарович [20.2(4.3). 1870, Ницца,-12.8.1953, Киев], советский учёный, специалист в области сварки и мостостроения, акад. АН УССР (1929), вице-президент АН УССР (1945-1952), Герой Социалистич. Труда (1943). Чл. КПСС с 1944. Окончил Политехнич. ин-т в Дрездене (1894) и Петерб. ин-т инженеров путей сообщения (1896), работал на жел. дорогах России. С 1898 преподавал в Моск. инж. уч-ще, с 1905 - проф. Киевского политехнич. ин-та. В 1921-31 возглавлял Киевскую мостоиспытательную станцию. С 1929 П. занимался вопросами электрич. сварки, по его инициативе при АН УССР была организована сварочная лаборатория, к-рая в 1934 преобразована в Н.-и. ин-т электросварки. П. был директором ин-та со дня основания. В 1945 ин-ту было присвоено имя П.

Б. Е. Патон.

Е. О. Патон.

И. С. Паторжинский.

Осн. труды П. в области электросварки посвящены проблемам автоматизации сварочных процессов, созданию способа сварки под флюсом и вопросам прочности сварных соединений, изысканию способов сварки спец. сталей и внедрению новых методов сварки в пром-сть. При его участии были спроектированы и созданы первые поточные линии в сварочном произ-ве, разработана аппаратура для автоматич. сварки, созданы индустриальные способы сварки труб, магистральных трубопроводов и резервуаров и др. Под руководством П. в 1953 в Киеве построен цельносварный мост через р. Днепр, к-рому присвоено имя П. Автор первой в мировой литературе монографии по вопросам сварки под флюсом ("Автоматическая сварка голым электродом под слоем флюса", 1940). П. был организатором и редактором журнала "Автоматическая сварка". Деп. Верх. Совета СССР 2 и 3-го созывов. Гос. пр. СССР (1941). Награждён 2 орденами Ленина, 4 др. орденами, а также медалями.

Лит.: Сборник, посвященный восьмидесятилетию со дня рождения и пятидесятипятилетию научной деятельности Героя Социалистического Труда действительного члена АН УССР Евгения Оскаровича Патона, К., 1951 (имеется список трудов П.).

Б. В. Лёвшин.




Смотреть больше слов в «Большой советской энциклопедии»

ПАТОН →← ПАТОМСКОЕ НАГОРЬЕ

Смотреть что такое ПАТОН в других словарях:

ПАТОН

ПАТОН Борис Евгеньевич (р. 27.11. 1918, Киев), советский учёный в области металлургии и сварки, акад. АН УССР (1958), с 1962 её президент, акад. АН С... смотреть

ПАТОН

Пато́н Евгений Оскарович (1870–1953), специалист в области сварки и мостостроения, академик АН УССР. Организатор и директор (с 1934 г.) первого в ми... смотреть

ПАТОН

1. ПАТОН Борис Евгеньевич (род. 1918), металлург, академик (1958) и президент (с 1962) Национальной АН Украины, академик РАН (1962), дважды Герой Социа... смотреть

ПАТОН

Евгений Оскарович (1870-1953), специалист в области сварки и мостостроения, академик АН УССР. Организатор и директор (с 1934 г.) первого в мире Научно-исследовательского института электросварки (ныне имени Е. О. Патона). Автор работ, посвящённых автоматизации сварочных процессов и повышению прочности сварных соединений. Под руководством Патона разработаны способы сварки специальных сталей, технологии сварки трубопроводов, резервуаров, паровых котлов, судов и танков; в Киеве построен цельносварной мост через Днепр (длина моста - 1542 м). <p class="tab"><img style="max-width:650px;" src="https://words-storage.s3.eu-central-1.amazonaws.com/production/article_images/1607/19eb9cdc-abd1-47c0-b411-1a2727526c43" title="ПАТОН фото" alt="ПАТОН фото" border="0" class="responsive-img img-responsive"> </p><p class="tab">Е. О. Патон</p>... смотреть

ПАТОН

ПАТОН Евгений Оскарович (1870-1953), украинский ученый, академик АН Украины (1929), Герой Социалистического Труда (1943). Автор фундаментальных трудов по электросварке. Организатор и первый директор (с 1934) Института электросварки АН Украины (с 1945 имени Патона). Под руководством Патона построен в Киеве цельносварной мост через Днепр (ныне имени Патона). Государственная премия СССР (1941).<br><br><br>... смотреть

ПАТОН

ПАТОН Борис Евгеньевич (р . 1918), украинский ученый, академик (1958) и президент (с 1962) АН Украины, академик РАН (1991; академик АН СССР с 1962), дважды Герой Социалистического Труда (1969, 1978). Сын Е. О. Патона. Директор Института электросварки АН Украины с 1953. Ленинская премия (1957), Государственная премия СССР (1950), Золотая медаль им. Ломоносова АН СССР (1981).<br><br><br>... смотреть

ПАТОН

- Борис Евгеньевич (р. 1918) - украинский ученый, академик (1958) ипрезидент (с 1962) АН Украины, академик РАН (1991; академик АН СССР с1962), дважды Герой Социалистического Труда (1969, 1978). Сын Е. О.Патона. Директор Института электросварки АН Украины с 1953. Ленинскаяпремия (1957), Государственная премия СССР (1950), Золотая медаль им.Ломоносова АН СССР (1981).... смотреть

ПАТОН

ПАТОН Евгений Оскарович (1870 - 1953), ученый в области мостостроения и сварки. Под руководством Патона в СССР создан метод автоматической сварки под флюсом, построен в Киеве цельносварной мост через Днепр (ныне имени Патона). Автор фундаментальных трудов по электросварке. <br>... смотреть

ПАТОН

власна назва, імен. чол. родуПатон

ПАТОН

имя собств., сущ. муж. родаПатон

ПАТОН

Начальная форма - Патон, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное

ПАТОН

Пато́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

ПАТОН

Опт Опа Пан Пат Патон Пот Тон Топ Нота Нато Ант Аон Понт Нпо Нто

ПАТОН БОРИС ЕВГЕНЬЕВИЧ

ПАТОН Борис Евгеньевич (р. 1918) - украинский ученый, академик (1958) и президент (с 1962) АН Украины, академик РАН (1991; академик АН СССР с 1962), дважды Герой Социалистического Труда (1969, 1978). Сын Е. О. Патона. Директор Института электросварки АН Украины с 1953. Ленинская премия (1957), Государственная премия СССР (1950), Золотая медаль им. Ломоносова АН СССР (1981).<br>... смотреть

ПАТОН БОРИС ЕВГЕНЬЕВИЧ

Патон Борис Евгеньевич (родился 27.11.1918, Киев), советский учёный в области металлургии и сварки, академик АН УССР (1958), с 1962 её президент, акаде... смотреть

ПАТОН БОРИС ЕВГЕНЬЕВИЧ (Р . 1918)

ПАТОН Борис Евгеньевич (р . 1918), украинский ученый, академик (1958) и президент (с 1962) АН Украины, академик РАН (1991; академик АН СССР с 1962), дважды Герой Социалистического Труда (1969, 1978). Сын Е. О. Патона. Директор Института электросварки АН Украины с 1953. Ленинская премия (1957), Государственная премия СССР (1950), Золотая медаль им. Ломоносова АН СССР (1981).... смотреть

ПАТОН БОРИС ЕВГЕНЬЕВИЧ (Р. 1918)

ПАТОН Борис Евгеньевич (р. 1918), украинский ученый, академик (1958) и президент (с 1962) АН Украины, академик РАН (1991; академик АН СССР с 1962), дважды Герой Социалистического Труда (1969, 1978). Сын Е. О. Патона. Директор Института электросварки АН Украины с 1953. Ленинская премия (1957), Государственная премия СССР (1950), Золотая медаль им. Ломоносова АН СССР (1981).... смотреть

ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ

нар. 1918, укр. учений, син Євгена П.; член АН СРСР, НАНУ (президент з 1962), з 1953 дир. Інституту електрозварювання АН УРСР імені Є. П.; дослідження ... смотреть

ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ

нар. 1918, укр. учений, син Євгена П.; член АН СРСР, НАНУ (президент з 1962), з 1953 дир. Інституту електрозварювання АН УРСР імені Є. П.; дослідження у галузі електрометалургії, зварювання у космосі та під водою, створення матеріалів із наперед заданими властивостями, механізації та автоматизації виробничих процесів; понад 400 винаходів.... смотреть

ПАТОН БОРИС ЄВГЕНОВИЧ

(1918 р. н.), вчений у галузі електрозварювання, металургії і технології металів; Президент АН України (з 1962) Народився в Києві в родині відомого інженера-мостобудівника, професора Київського політехнічного інституту Є.О.Патона. Закінчив Київський політехнічний інститут (1941 р.). З 1942 р. працює в Інституті електрозварювання АН України: з 1944 р. — завідуючий відділом, з 1950 р. — заступник директора, з 1963 р. — директор. Наукові дослідження присвячені процесам автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для дугового зварювання і зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння дуги та її регулювання; проблемі керування зварювальними процесами. Вивчає системи управління з різноманітними кібернетичними приладами, працює над створенням зварювальних роботів. Велику увагу приділяє вивченню металургії зварювання, вдосконаленню існуючих і створенню нових металевих матеріалів. Очолював дослідження із застосування зварювальних джерел теплоти в спеціальних плавильних агрегатах, які увінчалися створенням нової галузі якісної металургії — спецелектрометалургії (електрошлаковий, плазмово-дуговий та електронно-променевий переплави). Бойове хрещення випускника Київського політехнічного інституту Бориса Патона відбулося в роки війни: в 1942 р. почав інженерну діяльність в Інституті електрозварювання, евакуйованому з Києва в Нижній Тагил і розміщеному на території Уральського вагонобудівного заводу. Тут він взяв активну участь у розробці і впровадженні в екстремальних умовах військового часу легендарної технологічної іновації — автоматичного зварювання броні танків, яке зробило значний внесок у перемогу. Фахівці Інституту електрозварювання під керівництвом академіка Є.О.Патона вперше у світі розв’язали складні наукові і технічні завдання, пов’язані з автоматичним зварюванням броні, розробили досконалу технологію і необхідне обладнання. Було досліджено процеси, що відбуваються у потужній зварювальній дузі, яка горить під флюсом, розроблено нові зварювальні флюси і знайдено місцеву сировину для їх масового виробництва. Широко проводився пошук способів багатодугового та багатоелектродного автоматичного зварювання під флюсом, розроблено технологію напівавтоматичного зварювання під флюсом, створено перші зварювальні напівавтомати. Застосування автоматичного зварювання в оборонній промисловості дало винятково великий ефект і забезпечило можливість різкого збільшення випуску бойових машин, боєприпасів і озброєння високої якості. В умовах військового часу застосування автоматичного зварювання під флюсом для виробництва техніки стало вирішальним чинником різкого нарощування обягiв виробництва в стислі терміни. В роки війни в жодній країні, окрім Радянського Союзу, автоматичне зварювання під флюсом у танковій промисловості не застосовувалося. Лише в останні воєнні роки за прикладом СРСР почали освоювати цей спосіб при виготовленні бронекорпусів танків і самохідних артилерійських установок у США. Борису Євгеновичу Патону було доручено розробити електричну схему нових автоматичних зварювальних головок, що реалізують відкрите в 1942 р. В.І.Дятловим явище саморегулювання дуги. З цим завданням молодий інженер упорався блискуче. Винятково проста конструкція, надійність і зручність у роботі не лише дали змогу випускати нові головки в умовах простих механічних майстерень, а й вирішували проблему кадрів при їх експлуатації. Як відзначав у своїх спогадах Є. О. Патон, «пробний пуск першої нової головки відбувся у листопаді 1942 р., а до кінця війни вона вже зварила сотні кілометрів швів на бортах бойових машин! Починаючи з січня наступного року ми встановлювали на всіх нових верстатах тільки спрощені одномоторні головки А-80, виготовлені в майстернях інституту. Вони переможно вирушили по всіх заводах військової промисловості і відіграли величезну роль у випуску продукції для фронту. Це був поворотний момент у поширенні швидкісного зварювання на оборонних підприємствах країни». В 1943 р. Б.Є.Патон одержав свій перший орден «Знак Пошани». Поряд з цією практичною роботою Б.Є.Патон з самого початку своєї діяльності провадив дослід-ження. Істотний внесок у з’ясування фізичної картини зварювального процесу при зварюванні під флюсом зробили його праці з А.М.Макарою, що довели ще в 1943 р. наявність дугового процесу під шаром флюсу. В післявоєнні роки він активно включився в дослідження процесів металургії зварювання, теплових процесів при нагріванні і плавленні електродного дроту. Дослідження Б.Є.Патоном процесу нагрівання електрода при автоматичному зварюванні під флюсом довело, що при більшій щільності струму тепловиділення в електроді від проходження струму стає зіставним з його нагріванням від дуги. Це веде до істотного зростання вагової швидкості плавлення електрода (тобто до збільшення продуктивності процесу) і зміни характеру проплавлення шва. Ці дослідження стали теоретичною базою для розробки в 1948 р. способу і технології зварювання під флюсом тонким електродним дротом. Спосіб, що дістав назву шлангового напівавтоматичного дугового зварювання під флюсом, дав змогу підняти продуктивність і якість зварювання криволінійних, наріжних та інших швів складної конфігурації, недосяжних для зварювання автоматами у монтажних і заводських умовах. Апаратура, розроблена для його реалізації, стала технологічною і конструктивною базою для нової генерації зварювальної техніки. В результаті досліджень залежності параметрів зварних швів від напруги на дузі та інших умов механізованого зварювання Б.Є.Патон заклав основи нового наукового напрямку — автоматичного регулювання зварювальних процесів дією на дугу і на параметри шва через постачальну систему. Було сформульовано принципи автоматичного регулювання процесу зварювання через джерело живлення, розроблено різноманітні типи регуляторів напруги дуги при живленні змінним струмом. Ці розробки поклали початок науково обгрунтованим методикам розрахунку і конструювання трансформаторів для автоматичного зварювання. Очоливши в 1953 р. Інститут електрозварювання, Б.Є.Патон став організатором широкого фронту цілеспрямованих фундаментальних досліджень, що стали основою для створення та застосування багатьох способів зварювання: напівавтоматичного, в середовищі захисних газів, електрошлакового, мікроплазмового та ін. Вагомим результатом вивчення явищ і процесів, що виникають при проходженні електричного струму через різноманітні середовища, стало формування нової перспективної галузі якісної металургії — спеціальної електрометалургії, що об’єднала такі способи отримання рафінованих металів, як електрошлаковий, електронно-променевий, плазмово-дуговий переплави. В 50-ті роки Б.Є.Патон сконцентрував зусилля колективу дослідників на поглибленому вивченні природи щойно виявленого електрошлакового процесу, на визначенні його тривалості та автоматизації основних режимних параметрів з одночасною розробкою технології застосування цього процесу. Цей напрямок поділився на два взаємопозв’язаних відгалуження, одне з яких продовжувало розвиватися в напрямку зварювальних технологій, а інше вийшло за їх рамки і незабаром склало серію самостійних електрошлакових технологій, що стали базою виникнення нової галузі — спеціальної електрометалургії. У найстисліші терміни було знайдено нові способи зварювання, вивчено технологічні режими, створено численні прототипи нової генерації промислової зварювальної техніки. Дослідження у галузі електрошлакового переплаву також були успішними. Як відзначав Б.Є.Патон на ХХ конгресі Міжнародного інституту зварювання в Лондоні, «величезну послугу металургії зробило зварювання. Саме в його надрах було виявлено закономірності і явища, що стали основою для створення зовсім нової галузі металургійного виробництва, яку можна назвати спеціальною електрометалургією». Глибоке вивчення суті електрошлакового переплаву, його фізико-хімічних закономірностей та електротехнічних характеристик було узагальнено в монографії «Електрошлаковий переплав» (1963), невдовзі перекладеній у США і Великобританії. Технологічні розробки увінчалися створенням десятків винаходів, запроваджених у промисловій апаратурі для електрошлакового переплаву. Почалося патентування розробок Інституту електрозварювання в розвинених країнах, включаючи США, ФРН, Японію. Лідируюче становище вітчизняної зварювальної науки і техніки у галузі електрошлакового переплаву широко визнається у світі. На початку 70-х років було розроблено нові способи електрошлакового лиття, що стало незабаром незалежним у виробництві металургійного обладнання. Пізніше почало розвиватися електрошлакове кокільне та відцентрове лиття, яке широко розсунуло рамки застосування електрошлакових технологій. Зараз спектр таких технологій (з урахуванням електрошлакового зварювання) включає близько 20 технологічних процесів переплаву, лиття, наплавки, поверхневої обробки та інших, без яких неможливі сучасні металургія і машинобудування. Важливим стратегічним напрямком розвитку зварювальних та електрометалургійних технологій Б.Є.Патон вважає розробку принципово нових автоматизованих систем керування процесами зварювання, установками і механізованими лініями з використанням комп’ютерної і мікропроцесорної техніки, створення зварювальних роботів. Активна творча діяльність і талант керівника висунули Б.Є.Патона в ряди видатних організаторів науки, відомих у світі. Впродовж багатьох років він очолював Координаційну раду із зварювання, Раду головних зварювальників СРСР, Наукову раду «Нові процеси зварювання і зварні конструкції», Наукову раду «Нові процеси одержання та обробки металевих матеріалів», Національний комітет СРСР із зварювання в Міжнародному інституті зварювання, керував пріоритетним напрямком «Нові матеріали і технології їх виробництва та обробки». Багато зробив для розвитку міжнародного співробітництва Академії наук України. Його науковий авторитет у світі дуже високий. Керуючи Академією наук України, Б.Є.Патон став ініціатором і провідником численних організаційних нововведень, спрямованих на вдосконалення фундаментальних і прикладних досліджень, на підвищення ефективності науки. Інститут електрозварювання став полігоном для відпрацювання організаційних нововведень, колискою унікальної науково-інженерної школи. Для Академії наук України перспективне значення мали запропоновані Б.Є.Патоном програми фундаменталізації наукового пошуку в технічних галузях науки і цілеспрямованих фундаментальних досліджень, реалізація яких привела до кардинальних зрушень в організації досліджень. Численні організаційні іновації в Академії наук — спеціалізовані підрозділи конструкторської бази в інститутах, експериментальні майстерні, міжвідомчі лабораторії, дослідні заводи, науково-технічні комплекси, інженерні центри — зробили помітний внесок у вдосконалення зв’язків науки з виробництвом у 1970-1980-ті роки. Однак сьогодні, в іншу епоху, при переході до ринкових відносин є підстави розглядати їх як найважливіші передумови активізації процесу іноваційного розвитку економіки, як реальні зародки таких нових структур, як технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори. Розпад СРСР і РЕВ як результат політичної та соціально-економічної кризи призвів до дезінтеграції наукових систем, передусім наукових потенціалів держав Центральної та Східної Європи. Зруйнування єдиного наукового простору так званої «другої світової системи науки» згубно відбилося на всій системі наукових комунікацій. Академік Б.Є.Патон — ініціатор створення і керівник Міжнародної асоціації академій наук. Б.Є.Патон послідовно відстоює місце і функції Академії наук у суспільстві. Академія наук як основний центр фундаментальної науки орієнтована на пошук нових закономірностей і принципово нових явищ. Розвиток фундаментальної науки визначає інтелектуальний рівень суспільства. Як незалежна неурядова організація, що функціонує на принципах самоврядування і саморегуляції, Академія наук має всі можливості для високоякісної та незалежної експертизи соціально-економічних програм, що є особливо важливим для сучасного, динамічного світу, який бурхливо розвивається. Об’єднуючи наукову еліту суспільства, Академія наук має всі можливості для вдосконалення системи утворення і підготовки кадрів.... смотреть

ПАТОН ЕВГЕНИЙ ОСКАРОВИЧ

(1870 - 1953), сов. учёный и специалист в области мостостроения и электросварки, акад. (1929) и вице-президент АН УССР (1945 - 52), Герой Соц. Труда (1... смотреть

ПАТОН ЕВГЕНИЙ ОСКАРОВИЧ

ПАТОН Евгений Оскарович (1870-1953) - украинский ученый, академик АН Украины (1929), Герой Социалистического Труда (1943). Автор фундаментальных трудов по электросварке. Организатор и первый директор (с 1934) Института электросварки АН Украины (с 1945 имени Патона). Под руководством Патона построен в Киеве цельносварной мост через Днепр (ныне имени Патона). Государственная премия СССР (1941).<br>... смотреть

ПАТОН ЕВГЕНИЙ ОСКАРОВИЧ

Патон Евгений Оскарович [20.2(4.3). 1870, Ницца, ≈ 12.8.1953, Киев], советский учёный, специалист в области сварки и мостостроения, академик АН УССР (1... смотреть

ПАТОН ЕВГЕНИЙ ОСКАРОВИЧ (18701953)

ПАТОН Евгений Оскарович (1870-1953), украинский ученый, академик АН Украины (1929), Герой Социалистического Труда (1943). Автор фундаментальных трудов по электросварке. Организатор и первый директор (с 1934) Института электросварки АН Украины (с 1945 имени Патона). Под руководством Патона построен в Киеве цельносварной мост через Днепр (ныне имени Патона). Государственная премия СССР (1941).... смотреть

ПАТОН ЕВГЕНИЙ ОСКАРОВИЧ (18701953)

ПАТОН Евгений Оскарович (1870-1953) , украинский ученый, академик АН Украины (1929), Герой Социалистического Труда (1943). Автор фундаментальных трудов по электросварке. Организатор и первый директор (с 1934) Института электросварки АН Украины (с 1945 имени Патона). Под руководством Патона построен в Киеве цельносварной мост через Днепр (ныне имени Патона). Государственная премия СССР (1941).... смотреть

ПАТОН ЄВГЕН ОСКАРОВИЧ

1870-1953, укр. учений; член ВУАН, завідувач кафедри Київського політехнічного інституту, засновник (1934) і дир. Інституту електрозварювання АН УРСР, ... смотреть

ПАТОН ЄВГЕН ОСКАРОВИЧ

1870-1953, укр. учений; член ВУАН, завідувач кафедри Київського політехнічного інституту, засновник (1934) і дир. Інституту електрозварювання АН УРСР, 1945-52 віце-президент АН УРСР; піонерські праці з електрозварювання, мостобудування; у роки II Світової війни важливі праці над спеціальними гатунками сталі та зварюванням конструктивних елементів танків; 1953 іменем П. названий суцільнозварний металевий міст на Дніпрі.... смотреть

ПАТОН ЄВГЕН ОСКАРОВИЧ

(1870-1953), вчений у галузі мостобудування і зварювання Народився у Ніцці, у родині російського консула. Закінчив Дрезденський політехнічний інститут (1894 р.) та Петербурзький інститут інженерів шляхів (1896 р.). Працював у технічному відділі служби шляхів Петербург-Московської залізниці. Викладав у Московському інженерному училищі. 1904–1938 рр. (з перервами) — професор Київського політехнічного інституту. В 1929 р. організував в Академії наук України кафедру інженерних споруд, на базі якої створено Інститут електрозварювання (1934 р.). 1934 —1953 рр. — директор цього інституту. Автор понад 350 праць. Створив методи розрахунку раціональних конструктивних схем металевих прогонних споруд мостів, дослідив умови їх роботи, розробив способи відбудови зруйнованих мостів. Виконав основоположні дослідження у галузі розрахування та міцності зварних конструкцій, механізації зварювальних процесів, наукових основ електричного зварювання плавленням. Під його керівництвом винайдено спосіб автоматичного швидкісного зварювання, який відіграв визначну роль у технічному розвитку. Знання, які Є.О.Патон здобув у Дрезденському політехнічному інституті та Петербурзькому інституті інженерів шляхів, дали йому змогу досить швидко сформуватися у визначного фахівця в галузі мостобудування з оригінальним інженерним мисленням і стійким прагненням до наукового пошуку та вдосконалення. У роботі над усіма проектами мостів Є.О.Патон виявив широку ерудицію, обізнаність із зарубіжною літературою, тонкий інженерний аналіз технічних нововведень. Є. О. Патон розробив понад 30 проектів мостів, більшу частину їх було здійснено. Водночас він значну увагу приділяв розробці науково-інженерних проблем мостобудування. Перспективними виявилися ідеї Є.О.Патона про переваги залізобетонної конструкції проїзної частини та тротуарів мостів порівняно з залізним настилом, висловлені ще у 1914 р., коли залізобетонні конструкції тільки починали застосовуватися в мостобудуванні. У роки повсюдного переходу до споруджень залізних та кам’яних мостів Є.О.Патон виступив пропагандистом будування дерев’яних мостів і довів їх техніко-економічні переваги. Його передбачення щодо будування дерев’яних мостів виявилося вельми сучасним у роки першої світової та громадянської воєн, а також у відбудовний період, коли через дефіцитність металу довелося широко застосовувати дерево. Є.О.Патон став одним з ініціаторів розробки проектів розбірних мостів. Залізничні та шосейні розбірні мости системи Є.О.Патона дістали широке застосування. У конструкціях вузлів розбірних мостів помітна тенденція до їх уніфікації та взаємозамінності, до обмеження ваги окремих частин конструкцій, щоб при збиранні обійтися без складних підіймальних механізмів. Є.О.Патон зробив винятково багато як у підготовцi спеціальних посібників, так і у проведенні консультацій, розрахунків, створенні проектів при відбудові мостів у 1920-ті роки. У першій половині життя він також багато займався проблемами випробування мостів, вивченням стійкості та динаміки конструкцій. Про його активну діяльність як практичного інженера-мостовика і професора з мостової справи свідчать численні праці та навчальні посібники: «Залізні мости» (чотири томи, 1902—1908 рр., перевидані п’ять разів), «Дерев’яні мости» (1910 р., перевидані тричі), «Дерев’яні залізничні мости» (1917 р.) та багато інших. За чверть століття викладання у Київському політехнічному інституті Євген Оскарович виховав ціле покоління інженерів-будівельників та мостобудівників. Обраний у 1929 р. дійсним членом Академії наук України і захоплений новою галуззю техніки — електричним зварюванням, Є.О.Патон енергійно взявся за роботу в цьому напрямку. В 1930-ті роки розгорнувся його талант організатора колективних наукових досліджень, ініціатора встановлення тісних зв’язків науки та виробництва; з особливою силою цей талант виявився як у грізні роки війни, так і в часи післявоєнної відбудови економіки. Є.О.Патон заклав основи фундаментальних цілеспрямованих досліджень у галузі електрозварювання. Вирішення технічних завдань не обмежувалося розробкою утилітарних прийомів та методів, конструюванням відповідної технічної апаратури, — здійснювався вихід у теорію досліджуваних процесів, вивчалася фізико-хімічна природа технологічних процесів. Такий підхід давав змогу суттєво розширити наукові й технічні перспективи електричного зварювання металів і вийти на принципово нові горизонти досліджень, які давали численні теоретичні та практичні результати, що вели до розвитку науки про зварювання, створення нових галузей виробництва, прогресивних технологічних процесів та нових поколінь зварювальної техніки. Є.О.Патон та очолюваний ним колектив здійснили незабутній громадянський подвиг у роки Великої Вітчизняної війни. У найкоротший термін на одному з підприємств Уралу, куди було евакуйовано величезний танковий завод, колектив Інституту електрозварювання розв’язав ряд найскладніших наукових та інженерних завдань щодо розробки технології автоматичного зварювання під флюсом і запровадження його у виробництво передової військової техніки: танків, артилерійських систем, авіабомб та інших видів озброєння. Застосування автоматичного зварювання в оборонній промисловості дало винятково великий ефект і забезпечило можливість різкого збільшення випуску бойових машин, боєприпасів та озброєння високої якості. Десятки тисяч бронекорпусів танків, артилерійських самохідних установок, сотні тисяч авіабомб, снарядів, мін, іншого озброєння та боєприпасів було зварено автоматами Інституту електрозварювання. Це був дуже важливий внесок науки у перемогу над фашизмом. У 1943 р. Є.О.Патону було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Упродовж останніх років інститут під керівництвом Є.О.Патона не лише розширював технологічні й конструкторські розробки автоматичного зварювання під флюсом, але й перейшов до теоретичних та експериментальних досліджень у галузі металознавства — зварювання плавленням. Актуальними стали також проблеми вивчення міцності зварних з’єднань та конструкцій, що працюють в екстремальних умовах. Було закладено основи нового наукового напрямку — автоматичного регулювання зварювальних процесів. Є.О.Патон був палким прихильником застосування електрозварювання у мостобудуванні. Вінцем його інженерної діяльності, в якій він поєднав дві свої іпостасі — мостобудування та зварювання, — став цільнозварний міст через Дніпро у Києві, будівництво якого було завершено вже після смерті вченого. Цей міст по праву носить ім’я Є.О.Патона. На тлі багатьох видатних досягнень найбільше значення для розвитку науки мало створення Є.О.Патоном всесвітньо відомої науково-інженерної школи в галузі електрозварювання металів та електротехнології.... смотреть

T: 137