АУСЛАУТ

АУСЛАУТ (нем. Auslaut - конец слова), исход слова, позиция звука или сочетания звуков в конце слова, характеризующаяся особыми фонетич. и фоно-морфологич. свойствами. Так, в рус. яз. звонкие согласные в А. оглушаются: ср. [рада], но [рат].




Смотреть больше слов в «Большой советской энциклопедии»

АУСПИЦИИ →← АУСКУЛЬТАЦИЯ

Смотреть что такое АУСЛАУТ в других словарях:

АУСЛАУТ

(нем. Auslaut — конец слова)        исход слова, позиция звука или сочетания звуков в конце слова, характеризующаяся особыми фонетическими и фоно-морфо... смотреть

АУСЛАУТ

-а, ч. Кінець слова – останній компонент звукового вияву.

АУСЛАУТ

імен. чол. роду

АУСЛАУТ

аусла́ут (від нім. Auslaut – кінцевий звук, кінець слова) позиція звука або звукосполучення в кінці слова.

АУСЛАУТ

(нім., кінцевий звук, кінець слова) позиція звука або звукосполучення в кінці слова.

АУСЛАУТ

-а, ч. Кінець слова – останній компонент звукового вияву.

АУСЛАУТ

л.л. ауслаут (сөз аяғы)

T: 141